Визначення енергоефективних будинків
Будинки низького енергоспоживання
Поняття «будинок низького енергоспоживання» охоплює різні види енергозберігаючих типів будинків. В цілому новобудови та старі будинки після реконструкції називають вже енергозберігаючими, якщо вони виявляють кращі показники енергоспоживання, аніж встановлені на даний час законодавством та будівельними нормами тієї чи іншої країни мінімальні вимоги. Але у багатьох країнах актуальні норми будівництва мають дуже занижені стандарти, і це є велика проблема. Адже, якщо продовжувати цю думку, то, наприклад, усі будинки в Україні, що мають лише 5 см теплоізоляції, вважались би вже енергозберігаючими будинками. Тому, на думку багатьох всесвітніх організацій, будинок низького енергоспоживання має не перевищувати показник енергоспоживання у 70 кВт∙год/м² за рік. Отже, різні країни, встановили в себе різні стандарти енергоспоживання:
Швейцарський стандарт «міненергі»
У Швейцарії під будинком низького споживання енергії розуміють будинок, побудований за стандартом, що має назву «міненергі». Швейцарський стандарт «міненергі» передбачає, наприклад, для багатоповерхового будинку розрахунковий показник потреби енергії для опалювання, теплої води та електричної вентиляції у розмірі 38 кВт∙год/м² за рік, вимоги до потреби в первісній енергії Qh ≤ 90% Qh,li, а також обов’язкову контрольовану вентиляцію з рекуперацією тепла.
Південно-тірольський кліматичний дім, Італія
У південному Тіролі будинки низького енергоспоживання розділяють на класи: кліматичний будинок А, B або C. В залежності від того, якому стандарту відповідає конкретний будинок, держава видає власнику спеціальну табличку з відповідним позначенням. «Кліматичний будинок класу „C“» з 2005 року встановлено мінімальним будівельним стандартом для новобудов. Кліматичний будинок південного Тіролю відповідає наступним правилам:
- потреба будинку в тепловій u1077 енергії має бути нижчою за 50 кВт∙год/м² за рік;
- будинок має опалюватись відновлювальними енергоносіями;
- мають використовуватись переважно будівельні матеріали, що є безпечними для здоров’я та довкілля, використання шкідливих матеріалів необхідно уникати.
Ефективний будинок за стандартом KfW (КфВ-стандарт)
Найрозповсюдженіші типи енергозберігаючих будинків в Німеччині — це ефективні будинки за стандартом КфВ 55 та КфВ-70. Абревіатура «КфВ» походить від назви державного банку «Kreditanstalt für Wiederaufbau» — кредитна установа програм реконструкції. Цифра 55 у назві стандарту означає, що максимально допустиме значення річної потреби в первісній енергії (Qp) та витрат тепла у теплопередачі (HT) такого будинку становлять лише 55% від мінімальних показників, встановлених німецьким розпорядженням про енергозбереження. Окрім цього, річна потреба такого будинку в первісній енергії має бути не більше 40 кВт∙год/м² корисної площі будинку (AN). Аналогічно можна провести розрахунок і за стандартом КфВ-70. Цей стандарт дотримується правила 70% стосовно показників HT та Qp та передбачає максимальний рівень річної потреби в первісній енергії у розмірі 60 кВт∙год/м² корисної площі будинку (AN).
3-літровий або Х-літровий будинок
Іншими позначеннями енергозберігаючих будинків, які однак не є законодавчо визнаними, а тому є дуже недостатньо врегульованими, — це трилітровий та х-літрові будинки, де х – може мати будь-яку цифру. Поняття 3-літровий та х-літровий будинок походить від потреби житлового будинку в теплі для опалення. Так, щорічно так званий 3-літровий будинок витрачає не більше 30 кВт•год теплової енергії на квадратний метр корисної площі. А це відповідає приблизно 3 літрам рідкого палива на квадратний метр за рік.
Пасивний будинок
Одним з небагатьох типів будинку, що має незмінно однакові параметри по всій Європі, є пасивний будинок. Характерним для нього є низьке енергоспоживання на рівні 15 кВт∙год/м² за рік. Отже пасивний будинок без сумніву є найсуворіше врегульованою будівельною формою! Показники пасивного будинку були встановлені раз і назавжди для усіх будівельних конструкцій цього типу Інститутом пасивного будинку в м. Дармштадт та професором Файстом (співвинахідник технології пасивний дім). Таким чином, пасивним будинком можна називати лише будинки, що відповідають наступним стандартам:
Оболонка будівлі з підвищеною теплоізоляцією U < 0,15 Вт/(м²K)
- запобігання утворенню містків • холоду;
- компактна форма будівельної конструкції;
- пасивне використання сонячної енергії завдяки орієнтуванню будинку на південь та відсутності затінення;
- покращені склопакети зі спеціальними профілями та коефіцієнтом теплопередачі вікна
UW<0,8 Вт/(м²K); коефіцієнтом енергопроникності g-Wert близько 50 %;
- герметичність будинку на рівні n50<0,6/год;
- рекуперація тепла відпрацьованого повітря, рівень повернення тепла >75%;
- високоефективні прилади заощадження електроструму для господарства;
- підігрів води за допомогою сонячних колекторів або теплової помпи;
- пасивний підігрів повітря за допомогою, наприклад, ґрунтового теплообмінника.
Будинок «плюс енергії»
Під будинком «плюс енергії» в цілому розуміють будівельну споруду, що виробляє більше енергії, ніж споживає. Часто виникають ситуації — а особливо завдяки неабиякому розвитку фотогальваніки в останні роки – коли навіть недостатньо теплоізольована будівля завдяки потужним фотогальванічним установкам начебто стає будинком «плюс енергії». Однак, така позиція є контрпродуктивною, адже тільки будинок, який побудовано за принципом пасивного будинку, буде не тільки сам виробляти енергію, але й знижувати при цьому викиди вуглекислого газу в атмосферу. Будинок «плюс енергії» протягом року може споживати і більше енергії, ніж він виробляє, важливим є лише те, що у річному балансі кількість виробленої енергії все ж таки перевищує кількість спожитої енергії. Для цього такий будинок оснащується сонячними батареями для виробництва електроструму. Інші використовувані при цьому технології та інженерне обладнання — це сонячні колектори, рекуперація тепла та ґрунтові теплообмінники.
Центр Енергоефективного Будівництва www.ceec.com.ua