Історія мансардних вікон
Мансардне вікно – вікно особливого пристрою, призначене для розташування на покрівлі будинку з мансардним приміщенням. Мансардне вікно призначене витримувати ті ж навантаження, що і дах будівлі. Ця особливість відрізняє мансардні вікна від звичних вертикальних вікон, які розташовуються в стінах приміщень.
Прототипом мансардних вікон були слухові вікна, які розташовувалися в стінах горищного приміщення, яке довгий час не використовувалося як житлового приміщення. Ситуацію вирішив виправити французький архітектор Франсуа Мансар, який запропонував використовувати його в якості житла для небагатих людей ще в 18 столітті. На честь його горищне приміщення і отримало назву мансарда. За часів Ф. Мансара горищне приміщення називали «шпаківнею» через його невеликі розміри та малу освітленість.
Мансарди оснащувалися дормерами зі слуховими вікнами, які мали істотний недолік – малу світлопропускну здатність. Потім про мансарди згадали після Другої світової війни в Данії, коли існувала катастрофічна нестача житла з причини великого напливу біженців. Саме датському інженеру Віллуму Канну Рассмунсену прийшла ідея оснастити мансарду спеціальним вікном, врізаним безпосередньо в скат даху. Така знахідка дозволяла вікну органічно вписуватися в загальний фасад будівлі та не вимагала серйозних конструктивних змін у покрівлі і, що найважливіше, створювала великий приплив природного сонячного світла в приміщення мансарди. Саме така конструкція вікна на даху отримала назву мансардне вікно.
Будівництво сучасних збірних будинків в Україні та Європі www.ceec.com.ua