Тера́са
Тера́са — огороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді майданчика для відпочинку, яка може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом.
Види терас:
Веранда – однорівнева закрита тераса , що примикає до будинку.
Альтанка – однорівнева закрита окремо розташована тераса.
Балкон – висока і вузька тераса з огородженням, на яку є прямий вихід з будинку.
Ганок – невелика тераса зі сходами, що обрамляє вхід у будинок.
Сходові майданчики зовнішніх сходів, конструкційно, також є терасами, але заслуговують такої назви, тільки якщо архітектурно домінують над сходовими прольотами, які їх зв’язують, а не самі є допоміжним елементом для сходів.
Традиційної слід вважати терасу, виконану з дерева, хоча в принципі всі технології, що застосовуються при спорудженні будинків і мостів з різних матеріалів можуть бути застосовані і для споруди терас з тих же матеріалів. Будь яка тераса складається з настилу й підстави і може мати додаткові елементи, в першу чергу – огородження. Для дерев’яної тераси настил виконується з терасної дошки або її аналогів, а підстава являє собою лаги, що спираються на поперечні балки. Дана конструкція може бути покладена безпосередньо на несуче перекриття – якщо тераса розташована, наприклад, на даху будівлі, – або ж спиратися на стовпові опори, укріплені в ґрунті, кожна зі своїм або із загальним фундаментом. Оскільки висоту і частоту розташування опорних стовпів можна варіювати, це дозволяє вписувати тераси в місця зі складним рельєфом, наприклад, на схилах. Навантаження на терасу визначає відстань між лагами і товщину настилу, а навантаження разом із власною вагою тераси – вимоги до міцності і числу опор.
Додаткові елементи терас, які, як правило, монтуються разом з нею і становлять з терасою єдине ціле – це перила, некапітальні стіни, дах, різні надбудови – наприклад, гойдалки. При цьому опорні стовпчики поручнів та інших огорож зазвичай кріпляться до балок основи тераси (таким чином, їх число виявляється кратним числу стовпчиків). Кріплення більш масивних конструкцій, наприклад даху, здійснюється безпосередньо до опорних стовпів, які для цього підносяться над поверхнею тераси.
Історія тераси
Тераса, як виявляється з походження цього слова, спочатку означала всього лише уступ на схилі місцевості. Але вже дуже рано такі уступи стали створювати штучно, і не тільки заради збільшення посівних площ, а й просто як елементи садово-паркового мистецтва – досить згадати висячі сади Семіраміди. Прообразом же тераси з настилом, що найчастіше використовуються в будинках, цілком можна вважати стилобати (СТЕРЕОБАТ) древніх храмів. Ну а дерев’яна тераса з’явилася, очевидно, тоді ж, коли з’явилася дерев’яна підлога. Як самостійний елемент в архітектурі та будівництві дерев’яна тераса виділилася у зв’язку з розвитком котеджного будівництва. Вона дає можливість розширити територію будинку і включити в неї значну частину навколишньої ділянки, створивши перехідну зону між будинком і садом. Фактично сучасна тераса – подальший розвиток концепції «літнього будиночка».
Тераса з’єднує воєдино житловий простір і навколишній ландшафт. Вона дозволяє перебувати поза стінами і зберігати при цьому рівень комфорту, звичний домашній обстановці. Зокрема, тераса – ідеальний спосіб включити в присадибну ділянку косогір або берег водойми. Сучасні схеми монтажу дозволяють при будівництві терас відносно просто збільшувати їхню площу, можливо – зі зрушенням по висоті, і забезпечувати підгонку тераси до будь-яких особливостей місцевості.
Матеріал для тераси і догляд за нею
Деревина, що використовується для терас (так само як і інші матеріали, що застосовуються при їх будівництві), повинна відрізнятися стійкістю до атмосферних і біологічних впливів, а також володіти достатньою конструкційної міцністю. Одним з найбільш популярних матеріалів для терас всіляких бунгало колись був тик, але з вичерпанням його запасів стали застосовувати і менш відомі породи тропічної деревини, наприклад, іроко, талі, падук, кемпас, іпе. Ці породи цілком можуть використовуватися і в помірному кліматі, так як витримують сніг і мороз протягом багатьох сезонів. З порід помірного поясу для будівництва терас найчастіше використовують дуб або модрину. Сосна і ялина занадто швидко починають вимагати ремонту і заміни окремих дощок навіть за умови захисної обробки, що є не надто екологічно.
Якщо під терасою перебуває ґрунт, то для запобігання розвитку там рослинності його слід накрити спеціальною плівкою. Також вода повинна мати вільний стік під терасою і не скупчуватися.
При дотриманні всіх необхідних вимог до матеріалу і конструкції тераси догляд за нею зводиться до періодичного (раз на сезон або в міру забруднення) очищення поверхні дерева і нанесення на неї нового захисного шару з натуральних олій. Термін служби такої тераси цілком може становити тридцять і більше років.
